https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/issue/feed Airport Planning, Construction and Maintenance Journal 2025-06-02T12:00:22+03:00 Open Journal Systems <p>Airport Planning, Construction and Maintenance Journal</p> https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/45 АНАЛІЗ ТРАНСФОРМАЦІЇ ҐРУНТІВ УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК БОЙОВИХ ДІЙ 2025-05-30T12:19:35+03:00 Наталія Володимирівна Бєлоусова nataliia.belousova@npp.nau.edu.ua <p>Виконано аналіз рівня трансформації ґрунтів на прикладі Сартанської громади (Донецька область), де найбільш суттєво відчуваються наслідки бойових дій, починаючи із 2014 року. Використано методики прямого й опосередкованого оцінювання впливів на ґрунти, наслідком чого є глибока, а іноді остаточна трансформація ґрунтового покриву. Використана об’єктно орієнтована програма застосування імітаційних моделей у середовищі “Matlab Simulink”, яка дозволяє визначити рівень деградаційних процесів у ґрунтах унаслідок антропо-техногенного навантаження воєнною технікою та вибуховими речовинами різного хімічного наповнення. Означені основні інтегральні показники фізико-хімічних сполук, що мають суттєвий вплив на якість ґрунтового покриву та стан екологічного середовища після їх потрапляння у ґрунт. На прикладі математичної моделі розповсюдження воєнно-техногенних забруднень проведено низку науково-практичних досліджень, результати яких доводять активне та стрімке підвищення вмісту негативних для ґрунтового середовища сполук, які нехарактерні для стабільного ґрунту. Доведено, що ці забруднюючі сполуки мають різні рівні розчинності у воді та високий ступінь проникнення в перехідні шари ґрунту, де, після вивільнення, контактують із ґрунтом, поглинаються і адсорбуються його частинками. Досліджуваний автором ряд хімічний елементів впливає на здоров’я людей і спричиняє атеросклероз, злоякісні новоутворення, порушення апарату спадковості. Такий алгоритм трансформаційних процесів притаманний практично всім об’єктам фіто- та біоценозів. Тому логічним є використання епідеміологічного моніторингу, який є необхідним складником комплексної програми дослідження територій воєнно-техногенних впливів. Запропоновано інтегральну модель визначення рівня забруднення ґрунтів різними антропо-техногенними механізмами та предметами, що використовуються під час війни.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/46 РЕСУРСООЩАДНІСТЬ КЛЕЙОВИХ З’ЄДНАНЬ СТАЛІ ТА БЕТОНУ В МОНОЛІТНИХ ПЕРЕКРИТТЯХ 2025-05-30T14:09:04+03:00 Олександр Горб oleksandr.horb@npp.nau.edu.ua Олександр Паливода oleksandr.palyvoda@npp.nau.edu.ua Максим Поночовний 6176644@stud.kai.edu.ua <p>Стаття містить аналіз результатів вишукувань раціональних способів поєднання сталі та бетону в несучих композитних конструкціях. Вивчено досвід застосування традиційних закладних деталей, анкерування та стад-болтів у порівнянні із клейовими з’єднаннями на основі багатокомпонентних полімерів для забезпечення сумісної роботи сталі та бетону. Досліджено технологію влаштування монолітних залізобетонних плит перекриття по профільованому настилу, який виступає в ролі незнімної опалубки. Розглянуто й апробовано методику визначення зсуваючого зусилля між бетонним блоком і армуванням у зігнутих сталезалізобетонних елементах за допомогою нормативних підходів і теорії складених стержнів. Проаналізовано, визначено та розраховано ключові техніко-економічні показники з’єднань сталі та бетону, які впливають на ефективність і ресурсоощадність композитних несучих конструкцій. Для розрахункового прикладу було вибрано монолітне перекриття, на яке діють значні навантаження. Розглянуто дві технології виготовлення перекриття: із застосуванням традиційних анкерних засобів і метод приклеювання свіжоукладеної бетонної суміші за допомогою акрилового клею, нанесеного на металеву частину, яка виконує роль незнімної опалубки. Як анкерування було вибрано стад-болти компанії “Hilti”. Їхні фізико-механічні характеристики гарантовані виробником і не потребують додаткових досліджень. Вартість засобів забезпечення сумісної роботи сталі та бетону вибиралася середня ринкова. Під час проведення аналізу затрат праці були враховані основні технологічні процеси влаштування з’єднання сталі та бетону в композитних конструкціях. Виконано порівняння основних характеристик анкерних і клейових з’єднань компонентів залізобетонного перекриття по профільованому настилу, згідно з яким економічна ефективність клейового з’єднання поряд з анкеруванням сягає майже 30%.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/47 ЗАСТОСУВАННЯ ІЗРАЇЛЬСЬКОГО ДОСВІДУ ОБЛАШТУВАННЯ ЗАХИСНИХ СПОРУД ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ БІЛЯ ЗУПИНОК ГРОМАДСЬКОГО НАЗЕМНОГО ТРАНСПОРТУ В УКРАЇНІ 2025-05-30T14:14:27+03:00 Сергій Миколайович Гордієнко Serhii.Hordiienko@Kname.edu.ua Юлія Сергіївна Велігоцька yuliia.velihotska@kname.edu.ua Тетяна Володимирівна Жидкова tetiana.zhydkova@npp.nau.edu.ua <p>У статті висвітлено проблему забезпечення захисту населення на зупинках міського транспорту в умовах сучасної війни. Проведено порівняння вітчизняного досвіду, отриманого протягом сучасної збройної агресії Росії, з досвідом Ізраїлю щодо забезпечення захисту громадян у міському середовищі, зокрема біля зупинок міського транспорту. Метою дослідження є аналіз планувальних і конструктивних рішень захисних споруд біля зупинок громадського наземного транспорту в Україні. Завдання дослідження: систематизація вітчизняного досвіду; вивчення досвіду Ізраїлю; порівняльний аналіз вітчизняного й ізраїльського досвіду; розробка пропозицій щодо облаштування захисних споруд цивільного захисту біля зупинок громадського наземного транспорту в Україні. Використано теоретичні методи дослідження, аналіз чинної нормативної документації, статей у спеціалізованих виданнях, досвід Ізраїлю та війни в Україні. Проаналізовано основні типи укриттів, що встановлюються на зупинках громадського транспорту, їхні конструктивні, архітектурно-планувальні та будівельні особливості. Проаналізовано досвід виробництва та експлуатації повнозбірних та монолітних укриттів в Ізраїлі. Визначено ступень та переваги повно збірності укриттів, досвід їх утримання в м. Харкові. Проаналізовано напрацювання архітекторів щодо привабливого зовнішнього вигляду зупинок-укриттів. Зокрема, із застосуванням технології 3D-друку. Обґрунтована потреба в доповненні чинних будівельних норм або підготовці окремих нормативних вимог до таких укриттів. Визначено питання, які підлягають більш детальному розгляду під час проєктування захисних споруд біля зупинок громадського наземного транспорту. Результати досліджень можуть бути використані на практиці для створення безпечних укриттів на зупинках міського транспорту.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/49 ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ РЕЦИРКУЛЬОВАНИХ ВІДХОДІВ ЯК КОМПОНЕНТІВ БЕТОННИХ СУМІШЕЙ У КОНТЕКСТІ ПРИНЦИПІВ СТАЛОГО БУДІВНИЦТВА 2025-05-30T15:41:40+03:00 Валентина Валентинівна Грабовчак valentyna.hrabovchak@npp.kai.edu.ua Олександр Юрійович Ковальчук kovalchuk.oyu@gmail.com Руслан Анатолійович Копотун kopotun_ra-2024@knuba.edu.ua Вікторія Євгенівна Грабовчак vickygrabovchak@gmail.com <p>Масштабні руйнування, спричинені російською агресією, не лише призводять до гуманітарної катастрофи, а й становлять серйозну екологічну проблему. Величезні обсяги будівельних відходів, що утворюються внаслідок таких подій, потребують ефективної утилізації. Одним із перспективних напрямів є використання даних відходів у складі бетонних сумішей. Зазначений підхід дозволяє зменшити обсяги відходів на звалищах, зберегти природні ресурси та сприяти розвитку сталого будівництва. Оскільки лише для відновлення втраченого фонду будівель і споруд знадобиться величезна кількість будівельних матеріалів. Для оцінювання можливостей використання вторинних будівельних матеріалів у складі бетонів проводяться численні експериментальні дослідження. Учені вивчають вплив різних видів відходів (бетон, цегла, асфальт) на властивості бетону, як-от міцність, водонепроникність, морозостійкість, корозійна стійкість та інші. У роботі розглянуто можливості створення нових композитних матеріалів, у складі яких використовують рецикульовані заповнювачі. Оскільки рециклінг уважається одним із кращих варіантів для переробки будівельних відходів. Проаналізовано перспективи розвитку технологій використання рециркульованих відходів як компонентів бетонних сумішей у контексті принципів сталого будівництва та концепції відбудови України. Окрім того, особливістю українського досвіду використання рецикрульованих відходів стане потенційна наявність залишків органічних речовин і продуктів горіння як результатів ведення воєнних дій, що значно ускладнює розвиток структуроутворення бетонів на основі такого матеріалу. Дане дослідження може стимулювати розвиток будівельної промисловості, відкрити можливості для переробки значних обсягів відходів, які виникли внаслідок воєнних дій, а також дозволяє збільшити різноманітність виробництва бетонів різного призначення.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/50 АВТОМАТИЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ УКЛАДАННЯ КОМПОЗИТНОЇ АРМАТУРИ ПРИ БЕТОНУВАННІ ЖОРСТКИХ ПОКРИТТІВ БЕТОНОУКЛАДАЛЬНИМ КОМПЛЕКСОМ WIRTGEN 2025-05-30T15:58:17+03:00 Сергій Сергійович Зіненко 8863501@stud.nau.edu.ua <p>У статті покроково розписаний процес автоматичного укладання композитної неметалевої арматури за бетонування жорстких покриттів комплексом Wirtgen у реалізованому проєкті реконструкції ділянки автомобільної дороги загального користування. Попередньо були виконані перевірочні розрахунки напружено-деформаційного стану елементів покриття автомобільної дороги з композитною арматурою в деформаційних швах. Розрахунки показали, що під час експлуатаційних навантажень напруження у стрижнях композитної арматури не перевищує допустимих значень. Дані розрахунків наведені в публікації [1] і підтверджують доцільність використання композитної арматури, але одним зі стримувальних чинників її широкого використання є складність автоматизації процесу укладання в разі застосування бетоноукладальних комплексів. Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська дорожньо-будівельна компанія» уперше в Україні впровадило автоматичне укладання стрижнів композитної неметалевої арматури в конструкції деформаційних швів, адаптувало високопродуктивний бетоноукладальний комплекс Wirtgen. У результаті технічного переоснащення бетоноукладального комплексу Wirtgen процес улаштування композитної арматури під час будівництва автомобільних доріг і аеродромів був цілковито автоматизований. Практика використання такого переоснащеного комплексу показала його високу ефективність і надійність, забезпечила: – покращення якості бетонування деформаційних швів завдяки точному та надійному позиціюванню композитної арматури в бетоні; – скорочення часу виконання робіт завдяки безупинній роботі комплексу (у разі ручного укладання композитної арматури комплекс треба зупиняти); – скорочення часу виконання операції влаштування композитної арматури в бетон (порівняно з ручним методом у 8–10 разів швидше); – зменшення трудомісткості робіт завдяки вилученню операцій ручного укладання арматури; – зменшення кількості людей, задіяних у влаштуванні шару покриття; – підвищення продуктивності бригади на 15–25%.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/51 АНАЛІЗ ДВОШАРОВИХ АЕРОДРОМНИХ ПОКРИТТІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДІВ КОМП’ЮТЕРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ 2025-05-30T16:06:40+03:00 Світлана Вікторівна Кирилаха lanakirilaha@gmail.com <p>У роботі розглянуто методи розрахунку двошарових жорстких аеродромних покриттів із застосуванням сучасних програмних комплексів, зокрема програмного комплексу «ЛІРА-САПР» і FEAFAA. Виконано порівняння результатів, отриманих за допомогою цих програм, із традиційними розрахунками за чинними нормами. Основну увагу приділено моделюванню взаємодії шарів покриття, зокрема ефекту поперечного обтиснення та впливу пружного прошарку між несучими шарами на їхню поведінку під навантаженнями. Для моделювання покриттів використовувалися скінченні елементи, що враховують як лінійні, так і нелінійні характеристики матеріалів, а також різні варіанти навантажень (еквівалентне одноколісне навантаження, розподілене навантаження). Розрахунки показали, що врахування ефекту поперечного обтиснення в чисельних моделях покриття дозволяє отримати більш точні результати, зокрема вищий момент у верхньому шарі та зменшення моменту в нижньому шарі через податливість поперечному зсуву. Порівнянням результатів розрахунку за допомогою програмного комплексу «ЛІРА-САПР» і FEAFAA із традиційними методами виявлено, що розходження не перевищує 1%, що підтверджує високу точність чисельного моделювання та можливість використання цих програм для проєктування аеродромних покриттів. У результаті проведених досліджень показано, що чисельні моделі можуть ефективно використовуватися для врахування складних механічних взаємодій, як-от обтиснення, зсув і спільна робота шарів покриття, що забезпечує точніше оцінювання їхньої поведінки під час експлуатації. Ці результати можуть бути корисними для інженерів і проєктувальників аеродромних покриттів, які працюють із сучасними програмними комплексами, для оптимізації процесу розрахунку та забезпечення надійності аеродромної інфраструктури.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/52 ІННОВАЦІЙНІ АДИТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА МАТЕРІАЛИ В БУДІВНИЦТВІ З ВИКОРИСТАННЯМ 3D-ДРУКУ ДЛЯ СТВОРЕННЯ БУДІВЕЛЬ 2025-05-30T16:13:10+03:00 Світлана Вікторівна Кирилаха lanakirilaha@gmail.com <p>У статті аналізуються найбільш поширені методи 3D-друку, що використовуються в сучасних технологіях адитивного будівництва. Зокрема, розглянуто три ключові методи: спосіб спікання (селективне лазерне спікання, SLS), метод лазерної стереолітографії (SLA) та спосіб пошарового екструдування (LOM). Кожен із цих методів має свої особливості та переваги в контексті будівельних процесів. Спосіб спікання дозволяє точно формувати об’єкти з різноманітних матеріалів, метод лазерної стереолітографії забезпечує високу точність і використовується для створення складних геометричних форм, а спосіб пошарового екструдування дозволяє ефективно працювати з великими об’ємами матеріалу. У статті також підкреслено важливість цих методів для вдосконалення будівельних технологій і досягнення більшої ефективності у процесі виготовлення конструкцій. У статті розглядаються інноваційні адитивні технології, що використовуються в будівництві, зокрема Contour Crafting, Concrete Printing і DShape. Описано принципи їх роботи, переваги застосування порівняно із традиційними методами будівництва, а також потенціал для створення складних архітектурних форм і зниження витрат на матеріали та час. Зокрема, технологія “Contour Crafting” дозволяє створювати великі будівельні елементи з мінімальними затратами, Concrete Printing дає змогу 3D-друкувати індивідуальні будівельні деталі, а DShape відкриває можливості для виготовлення складних конструкцій без використання ливарних форм. У статті підкреслено значення цих технологій у розвитку сучасного будівництва, їхню роль у підвищенні ефективності та зниженні витрат, а також їхній потенціал у створенні інноваційних будівельних рішень. Як матеріал досліджувався бетон, були виготовлені зразки – куби. Визначено фракційний склад компонентів. Бетонний розчин готували в бетонозмішувачі БСМ-500, з об’ємом барабана 500 л. Визначені фізико-механічні характеристики бетону за технологією 3D-друку.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/53 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРНОЇ СИСТЕМИ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОГО УТРИМУВАННЯ І ВІДНОВЛЕННЯ АЕРОДРОМУ ДЕРЖАВНОЇ АВІАЦІЇ 2025-05-30T16:20:34+03:00 Олександр Кіндратович Луценко oleksandr.lutsenko@npp.kai.edu.ua Борис Олексійович Плужніков borys.pluzhnykov@npp.kai.edu.ua Андрій Григорович Малиш andrii.malysh@npp.kai.edu.ua Віктор Анатолійович Кульбашевський viktor.kulbashevskyi@npp.kai.edu.ua Іван Миколайович Осовський 5177530@stud.kai.edu.ua <p>Проведено аналіз функціональної моделі системи інженерно-аеродромного забезпечення, яка відображає сукупність функцій: експлуатаційних, відновлювальних, забезпечувальних, підготовчих та управлінських. Запропоновано метод імітаційного моделювання для реалізації математичної моделі системи інженерно-аеродромного забезпечення у вигляді блочної структури. Сутність методу блочного моделювання системи інженерно-аеродромного забезпечення полягає в тому, що фізичні процеси у її підсистемах і елементах імітуються такими математичними методами, які найбільш повно відтворюють їх у реальних умовах. Оцінено потреби у використанні аеродромів цивільної авіації (ЦА), аеродромних ділянок доріг (АДД), польових аеродромів (ПА) з урахуванням наявної військової аеродромної мережі для вирішення завдань оборонної, наступальної, стабілізаційної операції у наявних довготривалих конфліктах низької інтенсивності, тактичного радіуса літаків, що залучаються на різних висотах, кількості та задіяної площини важливих державних об’єктів та угруповань військ, які потрібно прикрити. Обмежувальним фактором є кількість наявних засобів забезпечення польотів, а саме аеродромно-технічного забезпечення (AT3), радіотехнічного забезпечення (PT3) та матеріально-технічних ресурсів. Використано методику математичного моделювання прогнозування експлуатаційного стану жорстких аеродромних покриттів, яка базується на багатофакторному плануванні експериментальних досліджень і математичній обробці статистичних даних.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/54 ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ТЕРИТОРІАЛЬНОМУ ПЛАНУВАННІ ДЛЯ МІСЦЬ РОЗТАШУВАННЯ ОЧИСНИХ СПОРУД У ПОЛЬЩІ 2025-05-30T16:34:11+03:00 Іванна Олексюк ivanna.oleksiuk-hz211@nung.edu.ua Дмитро Касіянчук dima_kasiyanchuk@ukr.net <p>У роботі детально досліджено можливості застосування геоінформаційних систем (ГІС) як ефективного інструменту для територіального планування, зокрема у сфері вибору оптимальних місць для розташування очисних споруд на території Польщі. Значна увага приділена аналізу ключових просторових, екологічних і соціально-економічних чинників, які визначають доцільність вибору конкретних локацій. Серед таких чинників ураховано рельєф місцевості, наявність і доступність транспортної інфраструктури, можливий вплив на природне середовище, зокрема на водні ресурси, ґрунти та біорозмаїття, а також соціальні аспекти, пов’язані з реакцією місцевого населення на розміщення очисних споруд. Методологічною основою дослідження став багатокритеріальний аналіз (MCA), що дозволив здійснити комплексне оцінювання різних просторових чинників і визначити три найбільш придатні ділянки для будівництва очисних споруд. Використання геоінформаційних систем у поєднанні з багатокритеріальним аналізом забезпечило інтеграцію та систематизацію різнорідних просторових даних, що дало змогу врахувати складні взаємозв’язки між екологічними, економічними та соціальними чинниками. У процесі аналізу було визначено три найбільш придатні ділянки для будівництва очисних споруд. За оптимальну була вибрана Ділянка № 1: площа – 2 783,1 ар.; коефіцієнт форми – 0,05 (близький до правильного квадрата); віддаленість від забудованих територій максимальна серед досліджених; транспортна доступність – наявність під’їзних доріг високої якості. Результати дослідження підтверджують високу ефективність геоінформаційних систем у сфері територіального планування, особливо для завдань, що потребують урахування багатофакторних критеріїв. Отримані висновки свідчать про доцільність активного впровадження геоінформаційних систем для ухвалення стратегічних рішень у галузі екологічного та просторового планування. Застосування цього підходу дозволяє мінімізувати потенційні негативні наслідки для навколишнього середовища та місцевих громад, а також підвищити ефективність управління природними ресурсами.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/55 ПІДХОДИ З РАЦІОНАЛЬНОГО ОБСЯГУ ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ ПРИ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАННЯХ ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА ТРАНСПОРТНИХ СПОРУД 2025-06-02T08:25:47+03:00 Артур Миколайович Онищенко onyshchenko.a.m.ntu@gmail.com Микола Васильович Гаркуша mykola.harkusha@ntu.edu.ua <p>Вибір елементів системи інженерно-геологічного опробування методично досить розроблений і пронормований з огляду на великий обсяг накопиченої емпіричної інформації та типізації інженерно-геологічних умов. Підвищення представництва інженерно-геологічних даних може бути досягнуто завдяки згущенню мережі спостережень, але пов’язане з ним збільшення обсягу випробування призводить до збільшення вартості та тимчасових витрат проведених геологічних вишукувань. Пошук оптимального балансу між потребою якості та швидкості робіт можливий за кількісного оцінювання мінливості елементів геологічного середовища за допомогою статистичних методів. Ступінь відповідності властивостей сукупності об’єктів опробування і досліджуваної геологічної сукупності залежить від розташування, щільності та загальної кількості точок спостережень, а також від розмірів, орієнтування, форми й об’єму відібраних проб. Оцінювання можливостей використання результатів інженерно-геологічного опробування для вибору раціонального комплексу методів виконується на стадії пошуково-оціночних робіт на основі аналізу особливостей геологічної будови, характеру розподілу ознак, речовинного складу та фізичних властивостей об’єкта, а також передбачуваної методики та техніки розвідки, щільності розвідувальної мережі та роздільної здатності геофізичної апаратури під час інженерно-геофізичного вивчення. Вибрані метод і спосіб опробування мають забезпечувати найвищу достовірність результатів за належної продуктивності й економічності. Його результати лягатимуть в основу техніко-економічного обґрунтування інженерно-геологічних вишукувань для цілей будівництва, оскільки дозволяють запроєктувати обґрунтовану кількість геологічних зразків оптимальним способом. Під час пробовідбору у практиці застосовують різні схеми, які різняться за геометрією та масовістю пробовідбору. У роботі наведено аналіз підходів з раціонального обсягу відбору зразків у процесі інженерно-геологічних вишукувань під час будівництва транспортних споруд.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/56 ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДИСПЕРСНО-АРМОВАНИХ АСФАЛЬТОБЕТОННИХ СУМІШЕЙ БАЗАЛЬТОВОЮ ФІБРОЮ 2025-06-02T08:33:58+03:00 Євген Павлович Плазій eplaziy@gmail.com <p>Унаслідок збільшення інтенсивності дорожнього руху та впливу навколишнього середовища більшість автомобільних доріг з асфальтобетонними шарами не витримують запланованого терміну служби через наявність різних типів пошкоджень, зокрема й залишкових деформацій у формі колії, зсувів, напливів, тріщин, вибоїн. Застосування мікроволокон в асфальтобетонних сумішах виконує армувальну функцію, яка покращує механічні властивості та характеристики дорожньої конструкції. Ефективність мікроармування асфальтобетону, його модифікації (мікроармування) короткими волокнами показала, що фізичні властивості, характеристики та зносостійкість асфальтобетону можуть бути поліпшені введенням волокон у невеликій кількості. Ефективність цього методу й армувальний ефект головним чином залежать від природи волокна, що може бути підсилено спеціальною підготовкою поверхні волокна перед використанням. За допомогою проєктування складу асфальтобетону знаходять таке співвідношення компонентів (за масою або об’ємом), за якого забезпечуються оптимальна структура та задані показники технічних властивостей асфальтобетону. З величезної кількості можливих варіантів складу вибрано найраціональніше співвідношення компонентів, яке повніше за інші відповідає конкретним умовам технології виробництва асфальтобетону армованого базальтовою фіброю та роботи матеріалу в конструктивних шарах дорожнього одягу. Додавання волокон до асфальтобетонних сумішей має значний потенціал для покращення властивостей і ефективності асфальтобетонної суміші. Завдяки зміцненню асфальтобетонної матриці волокна підвищують стійкість до утворення колії, стійкість до розтріскування, стійкість до втоми. Застосування асфальтобетонних сумішей з армувальними мікроволокнами дає можливість продовжити термін служби дорожнього одягу. У роботі наведено результати експериментальних досліджень дисперсно-армованих асфальтобетонних сумішей і асфальтобетонів базальтовою фіброю.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/57 АНАЛІЗ ЧИСЕЛЬНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ВИБУХОВОЇ ХВИЛІ НА ПІДЗЕМНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В ANSYS AUTODYN 2025-06-02T08:37:07+03:00 Антон Павлович Поляков somikova.helvetica@gmail.com Олександр Іванович Лапенко oleksandr.lapenko@npp.kai.edu.ua <p>У статті розглянуто метод забезпечення захисту підземних споруд цивільного захисту від вибухових навантажень, що є одним із ключових завдань сучасної інженерії. Вибухова хвиля, що утворюється під час детонації вибухових речовин, може спричиняти значні напруження або навіть руйнування підземних конструкцій, особливо за умови замалої їхньої міцності чи невдалого розташування. Це підкреслює необхідність застосування ефективних методів захисту й інженерних рішень. Одним із найбільш перспективних методів мінімізації впливу вибухової хвилі є використання підземних захисних екранів. Особливо ефективні залізобетонні екрани, які здатні частково розсіювати та поглинати енергію вибуху і завдяки цьому зменшувати рівень навантаження на конструкції підземних споруд. Упровадження таких екранів може значно підвищити рівень безпеки підземних об’єктів, що використовуються для захисту населення, військових або стратегічних інфраструктурних споруд. У роботі виконано чисельне моделювання вибуху тротилового заряду, що детонує над підземним укриттям, за допомогою сучасних засобів комп’ютерного моделювання. Було розглянуто два варіанти моделей: перший передбачав використання захисного залізобетонного екрана між епіцентром вибуху та спорудою, тоді як другий варіант не передбачав наявності екрана. Для проведення розрахунків і аналізу результатів використовувалося програмне забезпечення “ANSYS AUTODYN”, яке дає можливість математично відтворювати взаємодію вибухової хвилі з різними середовищами, зокрема і ґрунтом та бетонними перешкодами. Результати чисельного аналізу показали, що у варіанті із застосуванням екрана значення максимального тиску на підземну споруду виявилося на 5,4% меншим, ніж без використання екрана. Це показує потенціал ефективності залізобетонних захисних конструкцій у зниженні впливу вибухових навантажень, їхню доцільність у проєктуванні споруд цивільного захисту. Отримані результати можуть слугувати основою для подальших досліджень у цій сфері, проведення натурних випробувань, а також розроблення та оптимізації конструктивних рішень, що враховують вихідні параметри, функціональне призначення й габарити підземних споруд. Перспективними напрямами подальших досліджень є вдосконалення конструкцій захисних екранів, аналіз їхньої ефективності в різних типах ґрунтів і за різних умов вибухових впливів, що дозволить створювати ще більш ефективні засоби захисту.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/58 ТРАНСФОРМАЦІЯ ІНДУСТРІАЛЬНИХ ЗОН У БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЖИТЛОВІ КОМПЛЕКСИ: МІЖНАРОДНИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД 2025-06-02T08:41:51+03:00 Богдан Олегович Приступлюк pristbogdan@gmail.com <p>У сучасних умовах швидкої урбанізації та економічних трансформацій багато міст стикаються з проблемою раціонального використання занедбаних індустріальних територій. Значна частина цих просторів, які раніше використовувалися для промислових потреб, поступово втрачають своє функціональне значення через зміну економічної структури, впровадження нових технологій і перенесення виробничих потужностей за межі міських агломерацій. У зв’язку із цим усе більшої актуальності набуває питання ревіталізації та реновації індустріальних зон із метою їхньої інтеграції в сучасне міське середовище. У цій статті розглядається процес трансформації колишніх промислових територій у багатофункціональні житлові комплекси на основі міжнародного й українського досвіду. Висвітлюються ключові принципи та стратегії ревіталізації, що передбачають адаптивне повторне використання будівель, створення змішаних функціональних просторів, розвиток сталої інфраструктури та збереження історико-культурної спадщини. Особлива увага приділяється соціально-економічним і екологічним аспектам цих перетворень, які відіграють важливу роль у формуванні гармонійного та комфортного міського середовища. Стаття аналізує досвід реалізації успішних реноваційних проєктів у таких містах, як Лондон (район King’s Cross), Гамбург (HafenCity), Нью-Йорк (Hudson Yards), Париж (район La Défense) та ін. Ці приклади демонструють різні підходи до перетворення індустріальних зон на сучасні житлові, офісні та громадські простори з урахуванням принципів сталої урбаністики, екологічної безпеки та соціальної інклюзії. Окремий розділ присвячений аналізу українського досвіду реновації промислових територій у таких містах, як Київ, Львів, Дніпро та Харків. Розглядаються конкретні кейси, включно з трансформацією території заводу «Арсенал» у Києві, реконструкцією річкового порту в Дніпрі та створенням інноваційних технологічних парків у Львові. Визначаються основні виклики, які стоять перед Україною в процесі реалізації таких проєктів, зокрема законодавчі обмеження, потреба в залученні інвестицій, екологічна реабілітація забруднених територій та інтеграція нових житлових кварталів у загальну міську інфраструктуру. Дослідження базується на аналізі наукових публікацій, аналітичних звітів міжнародних організацій, статистичних даних і реальних проєктів реновації. Отримані результати можуть бути корисними для міських планувальників, архітекторів, девелоперів, інвесторів і представників органів місцевого самоврядування, які займаються питаннями розвитку міських територій. На основі проведеного аналізу сформульовано рекомендації щодо впровадження ефективних механізмів ревіталізації промислових зон в Україні з урахуванням міжнародного досвіду. Запропоновано комплексні підходи до інтеграції реноваційних проєктів у загальну стратегію міського розвитку, що дасть можливість створювати комфортне, екологічно безпечне й економічно ефективне міське середовище для мешканців.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/59 КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЙНОГО ПАРАМЕТРА НЕЖОРСТКОГО АЕРОДРОМНОГО ПОКРИТТЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ 2025-06-02T08:46:58+03:00 Олександр Васильович Родченко oleksandr.rodchenko@npp.nau.edu.ua <p>Стаття присвячена використанню штучного інтелекту для визначення класифікаційного параметра нежорсткого аеродромного покриття. Міжнародна організація цивільної авіації (далі – ICAO) ухвалила новий метод Aircraft Classification Rating / Pavement Classification Rating (далі – ACR/PCR), який замінив метод Aircraft Classification Number / Pavement Classification Number (далі – ACN/PCN). Aircraft Classification Rating – це класифікаційний параметр повітряного судна, що визначається як подвоєне значення допустимого навантаження на колеса та виражається в сотнях кілограмів. Pavement Classification Rating – це класифікаційний параметр аеродромного покриття, що визначається як Aircraft Classification Rating «критичного» або еталонного повітряного судна за максимальної допустимої злітної ваги. У зв’язку з уведенням у дію нового методу ICAO ACR/PCR постала необхідність в адаптації вітчизняної методики до нових вимог. За допомогою комп’ютерної програми ICAO ACR визначено класифікаційний параметр ACR для нежорсткого аеродромного покриття за різних значень категорійного нормативного навантаження. Розглянуто спосіб використання штучного інтелекту ChatGPT та Llama для регресійного аналізу під час визначення класифікаційного параметра нежорсткого аеродромного покриття. Отримано емпіричні формули для визначення класифікаційного параметра нежорсткого аеродромного покриття PCR для чотирьох категорій міцності ґрунтової основи. Чат-бот зі штучним інтелектом ChatGPT і локальний штучний інтелект Llama можна використовувати для регресійного аналізу. Під час визначення невідомих параметрів моделі регресії за допомогою локального штучного інтелекту Meta Llama забезпечується така ж точність результатів, що і за використання OpenAI ChatGPT, натомість локальний штучний інтелект забезпечує конфіденційність і безпеку даних і має незалежність від інтернету, отже, можливість працювати автономно навіть у віддалених локаціях.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/60 СУЧАСНІ ШАРИ ЗНОСУ НА ОСНОВІ БІТУМНОГО В’ЯЖУЧОГО ДЛЯ ДОРОЖНІХ І АЕРОДРОМНИХ ПОКРИВІВ 2025-06-02T08:53:35+03:00 Юрій Володимирович Сідун yurii.v.sidun@lpnu.ua Володимир Мирославович Гунька volodymyr.m.hunka@lpnu.ua Ольга Євгенівна Поляк olha.y.poliak@lpnu.ua Даниїл Олександрович Куліков danyil.o.kulikov@lpnu.ua <p>У статті наведено поняття шарів зносу й охарактеризовані основні шари зносу на основі бітумного в’яжучого, які використовуються у світовій практиці. Наведено інформацію про маловідомі в Україні гарячі асфальтобетонні суміші для надтонких шарів (Béton Bitumineux Très Mince (далі – ВВTM)) та суміші для ультратонкого шару (Ultra-Thin-Layers (AUTL)). Охарактеризовано технологію Novachip (Новачіп), яка є комбінацією «гарячої» і «холодної» емульсійних технологій у єдиному процесі. Описано прогалини у вітчизняній нормативній базі щодо шарів зносу дорожніх і аеродромних покривів. Обґрунтовано перспективність холодної асфальтобетонної технології з використанням литих емульсійно-мінеральних сумішей для шару зносу аеродромних покривів. Технологія литих емульсійно-мінеральних сумішей як на науковому, так і на практичному рівні добре відпрацьована в Україні та світі, дозволяє влаштовувати шари зносу на асфальтобетонних і цементобетонних покривах. Запропоновано оновлена класифікація шарів зносу залежно від використаного бітумного в’яжучого: гарячі, з використанням бітумів нафтових дорожніх модифікованих та холодні, з використання модифікованих бітумних емульсій; від матеріалів (використаних сумішей): з модифікованих сумішей асфальтобетонних гарячих дрібнозернистих (з розміром зерна до 10 міліметрів), з модифікованих сумішей асфальтобетонних щебенево-мастикових ЩМАС-5 та ЩМАС-10 або ЩМА-4 та ЩМА-8, з асфальтобетонних сумішей для надтонких шарів ВВTM та ультратонкого шару AUTL, з модифікованих литих емульсійно-мінеральних сумішей, з модифікованих поверхневих обробок; за товщиною шару: тонкі (які об’єднують такі: надтонкі, ультратонкі, особливо тонкі) – понад 10 міліметрів до 30 міліметрів включно, супертонкі – понад 1 міліметр до 10 міліметрів включно.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/61 ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ІНТЕГРОВАНОЇ МОДЕЛІ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ДЛЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ УМАНСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 2025-06-02T10:35:39+03:00 Лілія Русланівна Скрипник liliia.skrypnyk@npp.nau.edu.ua Наталія Федорівна Іщенко nataliia.ishchenko@npp.nau.edu.ua <p>У статті було обґрунтовано особливості розроблення інтегрованої моделі землеустрою для природно-заповідних територій Уманського району Черкаської області. Робота ґрунтувалася на детальному аналізі просторової організації природно-заповідного фонду, до якого належать Національний дендрологічний парк «Софіївка», ландшафтний заказник «Буцький ліс», ботанічний заказник «Собківський», заповідне урочище «Великий ліс» та Синицько-Паланське урочище. Було проведено картографічний аналіз цих територій із використанням геоінформаційних систем, що дозволило встановити їхні межі, визначити функціональне використання земель і оцінити ступінь антропогенного впливу. Було здійснено екологічний моніторинг із застосуванням супутникових знімків і дистанційного зондування для виявлення змін у природних екосистемах і оцінювання їхнього стану. У рамках дослідження проведено моделювання впливу антропогенних чинників на біорізноманіття та природні ресурси реґіону, що дозволило визначити найбільш вразливі ділянки та потенційні загрози для природоохоронних територій. Проаналізовано правові аспекти чинного законодавства щодо регулювання земель природно-заповідного фонду, що дало змогу виявити нормативні прогалини та запропонувати рекомендації щодо вдосконалення правових механізмів управління цими територіями. Окрім цього, було оцінено соціально-економічні аспекти землекористування, що передбачало проведення аналізу можливостей розвитку екологічного туризму та його впливу на фінансування природоохоронних заходів. Результати дослідження дозволили запропонувати комплексну інтегровану модель землеустрою, що включає просторове зонування природоохоронних територій, визначення буферних зон, упровадження систем екологічного моніторингу та розроблення заходів щодо збереження природних ресурсів. Запропонована модель сприятиме ефективному управлінню земельними ресурсами, збереженню біорізноманіття та підвищенню рівня екологічної безпеки реґіону.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/62 АЕРОПОРТИ В СИСТЕМІ РОЗСЕЛЕННЯ ТА ЗАБУДОВИ МІСТ 2025-06-02T11:39:53+03:00 Олександр Васильович Степанчук oleksandr.stepanchuk@npp.nau.edu.ua Світлана Юріївна Тімкіна svitlana.timkina@npp.nau.edu.ua <p>У статті досліджується значення аеропортів у сучасній системі розселення та їхній вплив на просторову організацію територій. Аналізується, як розвиток авіаційної інфраструктури стимулює економічне зростання, урбанізацію та формування нових житлових, комерційних і промислових зон. Проаналізовано вплив аеропортів на соціально-економічний розвиток прилеглих територій, зокрема на зміну структури зайнятості, міграційні процеси й урбанізацію. Підкреслюється важливість інтеграції аеропортів у загальні стратегії територіального планування для забезпечення збалансованого розвитку, зменшення негативного впливу на довкілля та покращення якості життя населення. У статті проаналізовано сучасні підходи до планування аеропортів, їхньої інтеграції з міським середовищем, зокрема впровадження інноваційних транспортних рішень і розбудова інфраструктури навколо аеропортів. Окрема увага приділяється необхідності адаптації наявних містобудівних підходів до сучасних умов і викликів глобалізації. У статті також розглядаються перспективи розвитку аеропортів як центрів економічної активності, що можуть стимулювати зростання місцевих ринків праці, залучення інвестицій і розвиток міських транспортних систем. У дослідженні підкреслено, що аеропорти відіграють стратегічну роль у формуванні моделей розселення, з’єднують локальні, реґіональні та глобальні транспортні мережі. Зокрема, обговорюється вплив аеропортів на екологічну ситуацію та соціальні аспекти, серед яких зростання соціальної напруги через інтенсивну урбанізацію та зміни у вартості життя у прилеглих районах. Представлено всебічний аналіз впливу аеропортів на розвиток міст і реґіонів, а також надано рекомендації щодо їхнього введення у стратегічне планування територій з урахуванням економічних, соціальних і екологічних аспектів. Це дозволить забезпечити збалансований розвиток територій, сприяти формуванню стійких міських середовищ і підвищенню ефективності використання ресурсів.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/63 ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ ДЛЯ КОРЕКЦІЇ ПСИХОЕМОЦІЙНИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ 2025-06-02T11:44:51+03:00 Катерина Сергіївна Харченко katerinaharchenko75@gmail.com Світлана Вікторівна Сологубова sologubovasv@gmail.com Дарина Дмитрівна Капленко g1rk1na89@gmail.com <p>Зростання рівня стресу в дітей, спричинене соціальними, екологічними та геополітичними чинниками, зумовлює необхідність розроблення нових підходів до створення об’єктів реабілітації, що сприятиме корегуванню психічних розладів. Проаналізовані сучасні принципи проєктування реабілітаційних просторів для дітей із психоемоційними розладами. Особлива увага приділяється питанням формування середовища, яке не лише відповідає функціональним потребам користувачів, а й позитивно впливає на їхній емоційний стан, сприяє реабілітації та соціалізації. Методологія дослідження передбачає проведення порівняльного аналізу літературних джерел, що дозволило визначити ключові особливості ефективних просторів, що сприяють психоемоційному відновленню дітей. Основні принципи проєктування, сформульовані в роботі, включають використання біофільного дизайну для створення зв’язку із природою, забезпечення безбар’єрного середовища, ергономічність простору, що відповідає віковим особливостям дітей, а також застосування психологічно комфортного освітлення та кольорових рішень. На основі отриманих результатів сформульовано рекомендації щодо проєктування реабілітаційних просторів для дітей, а саме: інтеграції сенсорних стимулів, зонування приміщень відповідно до терапевтичних потреб, використання природних матеріалів, а також упровадження мультимодальних підходів до просторової організації. Висновки підкреслюють необхідність комплексного підходу до проєктування дитячих реабілітаційних просторів, що поєднує інклюзивність, біофільний дизайн і психологічну адаптацію. Запропоновані в роботі рекомендації можуть бути використані для створення комфортних і функціональних просторів, що сприятимуть ефективній терапії, реабілітації та соціалізації дітей із психоемоційними розладами.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/64 УРБАНІСТИЧНІ СТРАТЕГІЇ ВІДНОВЛЕННЯ МІСТ УКРАЇНИ: СТАЛИЙ РОЗВИТОК, ІННОВАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ 2025-06-02T11:53:05+03:00 Октябрина Володимирівна Чемакіна oktyabrina11@ukr.net Олександр Миколайович Дубик oleksandr.dubyk@npp.nau.edu.ua <p>У статті здійснено ґрунтовне дослідження сучасних урбаністичних стратегій, орієнтованих на відновлення міст України в умовах післявоєнної трансформації. Особливу увагу приділено взаємозв’язку принципів сталого розвитку, соціальної інтеграції та впровадження інноваційних рішень у міське середовище. Визначено актуальні виклики для муніципального управління, серед яких – реконструкція критичної інфраструктури, адаптація міст до демографічних змін, забезпечення інклюзивного житла й екологічна рівновага. Наукова новизна дослідження полягає в інтеграції міждисциплінарного підходу до аналізу відновлення урбанізованих територій із застосуванням цифрових технологій, геоінформаційних систем та досвіду країн із подібним посткризовим контекстом. Зокрема, запропоновано методичні алгоритми картографування руйнувань і пріоритезації ремонтних робіт, а також інструменти оцінки соціально-економічного ефекту реалізованих проєктів. У межах дослідження запропоновано стратегічні інструменти, які можуть бути адаптовані органами місцевого самоврядування, урбаністами, архітекторами, транспортними інженерами та міжнародними донорами для формування сталих, адаптивних та ідентичних міських середовищ. Серед них: розробка гнучких зон спільного користування з елементами «зелених коридорів», упровадження модульних будівельних систем для швидкого відновлення житлового фонду, створення мультифункціональних громадських просторів із цифровими інформаційними панелями. Практичне значення роботи проявляється в можливості використання її результатів для розробки місцевих програм відновлення, зокрема у громадах, що зазнали найбільших руйнувань. Регіональний акцент зосереджено на українських містах, які потребують комплексного переосмислення просторової структури, відновлення соціального капіталу та впровадження нових моделей взаємодії влади, бізнесу та громади. Водночас запропоновано механізми фінансового стимулювання інвестицій у відбудову через публічно-приватне партнерство та грантові програми міжнародних організацій. Завдяки міждисциплінарному підходу, поєднанню цифрових інструментів і практичного досвіду дослідження створює міцну методологічну базу для подальших наукових розвідок і безпосередньої реалізації проєктів відновлення. Це дає змогу не лише відновити зруйноване, а й підвищити життєздатність українських міст, заклавши фундамент для їхнього сталого й інноваційного розвитку в довгостроковій перспективі.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025 https://journals.nau.in.ua/index.php/apcmj/article/view/65 СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ АЕРОПОРТІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕРМОДАЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ 2025-06-02T12:00:22+03:00 Оксана Сергіївна Чернишова oksana.chernyshova@npp.nau.edu.ua Олександр Васильович Степанчук oleksandr.stepanchuk@npp.nau.edu.ua Олександр Миколайович Дубик oleksandr.dubyk@npp.nau.edu.ua <p>У статті досліджено перспективи розвитку інтермодальних перевезень із залученням вантажних аеропортів в Україні як ключового елементу сучасної транспортної інфраструктури. Проведено комплексний аналіз сучасного стану транспортно-логістичної системи країни, зокрема її спроможності інтегрувати авіаційний транспорт у мультимодальні логістичні ланцюги. Виявлено основні проблеми, що перешкоджають ефективному функціонуванню вантажних авіаперевезень, зокрема брак спеціалізованих вантажних аеропортів, обмеженість сучасних логістичних терміналів і нерозвиненість транспортно-логістичних кластерів. Розглянуто міжнародний досвід роботи провідних вантажних аеропортів, що функціонують у межах глобальних інтермодальних перевезень, зокрема у Сполучених Штатах Америки, Європі й Азії. Виділено основні параметри, які визначають ефективність таких об’єктів, серед яких транспортна доступність, технологічна модернізація, рівень цифровізації логістичних процесів та інтеграція з іншими видами транспорту. На основі проведеного аналізу запропоновано концепцію створення нового вантажного аеропорту в Бородянці Київської області як перспективного логістичного хабу для підвищення конкурентоспроможності транспортної системи України. Запропонована концепція передбачає застосування сучасних технологій у сфері логістики, упровадження цифрових платформ для управління вантажопотоками та розбудову необхідної інфраструктури для забезпечення швидкої та ефективної інтеграції повітряного транспорту із загальною системою вантажоперевезень. Для оцінювання ефективності залучення вантажних аеропортів до транспортної системи країни використано методи структурного моделювання та векторної оптимізації, що дозволяють раціонально розподіляти ресурси та мінімізувати логістичні витрати. Обґрунтовано економічні та логістичні переваги впровадження таких рішень, особливо в післявоєнний період, коли відновлення та розвиток транспортної інфраструктури є критично важливими для стабілізації економіки країни та її інтеграції з міжнародними торговельними потоками.</p> 2025-04-23T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2025