Airport Planning, Construction and Maintenance Journal

ІННОВАЦІЙНІ ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ БУДІВЛІ АЕРОВОКЗАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ МІЖНАРОДНОГО АЕРОПОРТУ «БОРИСПІЛЬ»

Галина Миколаївна Агєєва — Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. У роботі досліджуються планувальні та конструктивні рішення будівлі аеровокзалу (сучасного терміналу В) Міжнародного аеропорту «Бориспіль», які є інноваційними для періоду його проєктування й будівництва (1959–1965 роки). Архітектуру об’єктів інфраструктури авіаційного транспорту визначають стилі, які панують у відповідному історичному періоді. Низка об’єктів будується за типовими проєктами, що пов’язано з особливостями технологічних процесів і не потребує досягнення архітектурної виразності складників забудови транспортного підприємства. Винятком є аеровокзали, архітектура яких дає змогу додати їм додаткових функцій – своєрідних «візитівок» міст і країни загалом. Особливо яскраво це простежується в об’єктах – взірцях спадщини архітектури модернізму (1960– 1990-і роки), які через низку причин можуть бути втрачені після 50 років експлуатації. Останнім часом саме переосмисленню спадщини архітектури модернізму приділяється велика увага з боку Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць – ІСОМОS. До вивчення історичних і соціальних умов його виникнення, особливостей науково-дослідницького, проєктно-технологічного й нормативно-методичного супроводження, поширення наукових знань і досвіду збереження залучається широке коло спеціалістів і громадськості, зокрема українське. Мета дослідження – простежити динаміку змін і розвитку технологічних, планувальних, конструктивних та інженерних рішень аеровокзалів – від пасажирських павільйонів до багатовокзальних комплексів; приділити увагу окремому об’єкту, побудованому в Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Джерельну базу дослідження становлять матеріали бібліотечних, архівних і приватних зібрань; нормативної бази в галузі будівництва; проєктної та експлуатаційної документації тощо. Методологія дослідження базується на застосуванні таких методів: джерелознавчого; порівняльного та критичного аналізу; системного підходу до вивчення об’єкта як складника інфраструктури авіаційного транспорту та взірця архітектури модернізму. Проаналізовано дані, які характеризують об’єкт дослідження як вагомий складник інфраструктури авіаційного транспорту України та взірець спадщини архітектури київського модернізму. Виявлено й оцінено унікальні для того часу пропозиції щодо організації технологічних процесів обслуговування пасажирів, відповідного їх наземного забезпечення будівлями та спорудами, зокрема закритими посадковими галереями, відкритими терасами з функціями оглядових майданчиків, зовнішніми та внутрішніми пандусами. Оцінено вплив світової практики на формування технологічних схем, планувальних, конструктивних та інженерних рішень аеровокзалу. Виявлено особливості індивідуальних підходів до розв’язання складних завдань об’ємно-просторової організації аеровокзального комплексу й формування його виразного архітектурного образу; створення й посилення психологічного ефекту від перебування в аеровокзалі, упровадження передових для того часу індустріальних методів виробництва та монтажу збірних залізобетонних конструкцій, зокрема оболонки подвійної додатної кривизни тощо. Визначено особливості планувальних і конструктивних рішень об’єкта інфраструктури авіаційного транспорту, які дали змогу на етапах проєктування й будівництва задовольнити соціальний запит на створення комфортних умов обслуговування масових пасажироперевезень, забезпечити вільний доступ відвідувачів до найкращих видових точок спостереження за подіями й процесами на пероні та летовищі. Отримані результати можуть бути використані: – для вивчення та розв’язання проблем розвитку й управління аеровокзальними комплексами, до складу яких входять об’єкти з різними ресурсними й культурологічними потенціалами, що потребують подовження життєвого циклу; – для розв’язання проблем збереження, розконсервації та подальшої технічної експлуатації об’єкта, який перебуває в стані консервації; – для виключення умов непоправних утрат взірців архітектури модернізму в середовищі інфраструктури авіаційного транспорту.

ЗАСТОСУВАННЯ АКРИЛОВОЇ КОПОЛІМЕРНОЇ ДОБАВКИ ДЛЯ УКРІПЛЕННЯ ТА СТАБІЛІЗАЦІЇ ҐРУНТІВ У БУДІВНИЦТВІ

Микола Васильович Гаркуша , Інна Юріївна Гаркуша — Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. Усе частіше будівництво об’єктів транспортного будівництва здійснюється в складних інженерно-геологічних умовах. Отже, як будівельний матеріал застосовуються слабкі ґрунти, що потребують подальшої стабілізації та укріплення для забезпечення надійності й довговічності об’єкта будівництва. Велике різноманіття ґрунтів, які застосовуються в будівництві, мають суттєве погіршення механічних властивостей унаслідок впливу кліматичних факторів, що значно впливає на їх несучу здатність. Тому вживання для цих видів ґрунтів заходів зі стабілізації й укріплення є чи не єдиним заходом, що дає можливість їх застосування в будівництві. Нехтування заходами стабілізації та укріплення ґрунту, як правило, призводить до нерівномірного осідання основи, а також і до втрати її стійкості. Найпоширенішим матеріалом зі стабільними фізико-механічними властивостями для стабілізації та укріплення ґрунту є цемент. Модифікація цементу для укріплення та стабілізації ґрунту різноманітними полімерними добавками широко практикується протягом останніх кількох десятиліть. Основа причина використання таких матеріалів – схильність до утворення усадкових тріщин укріпленого матеріалу, які з часом можуть відбиватися крізь асфальтобетонні чи цементобетонні шари дорожнього покриття на поверхню після будівництва, а також підвищення водонепроникності й збільшення морозостійкості укріплених і стабілізованих ґрунтів. Сьогодні є перспективним застосування акрилової кополімерної добавки із цементом для укріплення та стабілізації ґрунтів. Застосування цієї комбінації дає можливість отримання максимально ефективної в’яжучої речовини. Застосування акрилової кополімерної добавки із цементом може бути використано для виконання будівництва, реконструкції, а також ремонту з метою забезпечення довговічності, економічності споруд, зменшення матеріалоємності й термінів будівництва. У роботі проаналізовано можливості застосування акрилової кополімерної добавки для укріплення та стабілізації ґрунтів у будівництві.

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ТА ОСНОВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СИРОВИНИ ПІД ЧАС ВИБОРУ ЗАПОВНЮВАЧА ДЛЯ БІОБЕТОНУ

Олександр Горб, Олександра Шевченко, Надія Бідна — Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. Стаття містить аналіз можливості застосування різноманітних органічних наповнювачів для біобетонів та останніх наявних у відкритому доступі статистичних показників вирощування основних видів сільськогосподарських культур на території України, а також кількість виробничих відходів під час їх переробки. Вивчено й узагальнено світовий досвід шляхів використання біобетонів у житловому та громадському будівництві. Визначено оптимальні форми конструктивних елементів і технологічні особливості застосування бетонних сумішей з органічним наповнювачем. Задекларовані головні задачі теоретичних та експериментальних випробувань. Шляхом попереднього аналітичного зіставлення обрано два найбільш оптимальні типи сумішей для влаштування утеплення. Розроблено програму й обрано основні методи та матеріали для лабораторних випробувань. Досліджено ключові фізико-механічні й хімічні характеристика деяких компонентів біобетонів, експериментально визначено залежності рівня гігроско- пічності сировини від часу й вологості. Експериментально обрано по три основні склади бетонних сумішей і бітумних наповнювачів. З огляду на досвід використання як наповнювача відходів деревообробної промисловості для запобігання грибковим ураженням органічного складника біобетону, використано феноли, які виявили себе значно ефективніше під час взаємодії із запропонованим складом. Дослідження виявили особливості застосування бітумів у біобетоні з подальшою необхідністю вивчення оптимального діапазону температур складників під час подальшого змішування.

ПРОБЛЕМА АВІАЦІЙНОГО ШУМОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ НАВКОЛО АЕРОПОРТІВ

Дмитро Журавель — Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. У статті представлено дослідження проблеми шумового забруднення поблизу аеропортів. До неї входить визначення поняття шуму (його природа, оцінювання, причини виникнення), наслідки впливу на організм людини (короткий список захворювань, спричинених дією шуму) і способи зменшення рівня авіаційного шуму. Ця проблема виникла ще в середині ХХ ст., але, як показують деякі приклади історії, вона не тільки не вирішувалася, а й навіть ігнорувалася. Проте з часом саме проблема шуму повітряних суден стала чи не найвагомішим аргументом як громад, так і політиків, проти будь-якого розширення чи будівництва нового аеропорту. Звісно, якщо він відповідає встановленим санітарним нормам (рівень шуму не перевищує конкретне значення або рух повітряним простором організовано так, щоб літаки не перебували в зоні житлової чи іншої забудови) чи не перебуває в безпосередній близькості до населених пунктів, це не спричинить ніяких проблем. Перед проєктувальниками аеропортів стоїть величезна кількість завдань, які вони повинні вирішити під час проєктування аеропортів. Шумове забруднення літаків є серйозною проблемою ще й тому, що його реальні наслідки можуть проявлятися через роки. Це може бути як розширення аеропорту, так і житлова забудова в напрямку аеропорту. Ідеальним рішенням був би аеропорт, розташований за багато кілометрів від будь-якого міста. Але це не завжди так. Аеропорти повинні дивитися в майбутнє, що бути «добрими сусідами» й уникати опору з боку «роздратованого» суспільства.

ПРИНЦИПИ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ АЕРОПОРТІВ УКРАЇНИ

Наталія Федорівна Іщенко, Лілія Русланівна Скрипник — Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. Стаття присвячена аналізу й оцінюванню перспектив відновлення Міжнародного аеропорту «Миколаїв» після завершення військових дій. У роботі розглядаються можливі фінансові джерела, включаючи міжнародну допомогу, інвестиції приватного сектору та державні інвестиції, а також стратегічні напрями й програми для відновлення та розвитку аеропорту. Особлива увага приділена територіальному плануванню, включаючи інфраструктурні проєкти, розвиток прилеглих територій, екологічні ініціативи і співпрацю з місцевими громадами. Підкреслюється важливість інтеграції аеропортової інф- раструктури з іншими елементами міського й регіонального розвитку, забезпечуючи ефективний доступ пасажирів і вантажів, що сприяло б економічному зростанню та соціальній стабільності регіону. Крім того, розглядається баланс між економічними, соціальними й екологічними аспектами, який є ключовим для сталого розвитку аеропортів і їх ефективного функціонування в довгостроковій перспективі. Зроблено акцент на важливості врахування міжнародного досвіду у сфері відновлення та розвитку аеропортів, що могло б значно підвищити ефективність проєктів реконструкції. Також аналізуються можливі виклики, пов’язані з відновленням інфраструктури в умовах післявоєнної стабілізації. Розглядається роль аеропорту як стратегічного вузла для стимулювання регіональної економіки та зміцнення зв’язків з міжнародними транспортними коридорами. Надано рекомендації щодо подальшого розвитку й модернізації аеропорту з урахуванням сучасних технологічних рішень та екологічних стандартів.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ ПІД ЧАС КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ ДІЛЯНКИ АВТОМОБІЛЬНОЇ ДОРОГИ

Людмила Олександрівна Коваленко — Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. У статті детально розглянуто виконання топографо-геодезичних робіт і вишукувань, які є важливим складником усіх будівельних процесів. Геодезичні роботи надають інформацію щодо правильного розташування будівель, доріг, комунікаційних систем та інших інженерних об’єктів у просторі з високою точністю й з урахуванням усіх геометричних параметрів. Розглянуто проведення зйомки ділянки автомобільної дороги й закріплення опорно-геодезичної мережі з використанням сучасного високоточного електронного тахеометра. Прилад обладнаний модулем віддаленого зв’язку, який отримує повідомлення про доступні оновлення внутрішнього програмного забезпечення. Під час топографічної зйомки використана мережа активних базових станцій ТОВ «Систем Солюшнс» (м. Київ). Мережа Real Time Kinematic дала змогу отримувати поправки до вимірювань і встановлювати місце розташування із сантиметровою точністю в режимі реального часу. Результати знімання подано у вигляді векторної цифрової моделі місцевості, у якій визначено всі дані за планом наявної дороги та її профілем із високою точністю. Розглянута в статті технологія виконання геодезичних робіт може бути застосована під час капітального ремонту автомобільних доріг і виконання інших будівельних робіт. У результаті виконання топографо-геодезичних робіт отримують топографічні плани, які можуть бути використані для широкого переліку цілей, таких як розвідка територій, планування будівництва, військові операції, розробка місцевих планів, і в інших галузях, де потрібна детальна геодезична інформація.

ЩОДО ЯКОСТІ ЗБОРУ ГАММА-КВАНТІВ НА МАРШРУТІ АЕРОЗНІМАННЯ З БЕЗПІЛОТНОГО ЛІТАЛЬНОГО АПАРАТА ТЕРИТОРІЇ РАДІАЦІЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ

Сергій Дмитрович Крячок — Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. Нині наукові й технічні досягнення значно розширили сферу застосування геодезичної науки в напрямі дистанційного зондування Землі для забезпечення достовірною геопросторовою інформацією різних сфер людської діяльності. Поява роботизованих дистанційних вимірювальних комплексів на базі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) дає змогу виключити безпосередню участь людини під час виконання різноманітних небезпечних місій, однією з яких є розвідка й картографування територій радіаційного забруднення. Наразі для виконання цієї місії застосовують в основному БПЛА коптерного типу з рухливими детекторами. Такі детектори мають найменші габарити й вагу порівняно з іншими типами сенсорів. Перед виконанням місії необхідно виконати калібрування детектора для приведення його вимірів до поверхні забруднення. Метою статті є дослідження якості збору гамма-квантів полем зору рухливого детектора гамма-випромінювання на маршруті аерознімання з БПЛА. Для теоретичних досліджень прийнято такі припущення. Територія радіаційного забруднення є рівнинною місцевістю, яка вкрита тонким шаром радіоактивного пилу з рівномірним розподілом інтенсивності гамма-випромінювання. На території знаходяться локальні максимумами у вигляді точкових джерел гамма-випромінювання. У результаті проведених теоретичних досліджень отримано математичний апарат для визначення розмірів і площ зон, які відрізняються за якістю збору гамма-квантів на маршруті аерознімання з БПЛА території радіаційного забруднення з використанням гамма-детектора рухливого типу й поділяються на інформативні та малоінформативні зони. Одним із показників якості збору гамма-квантів може бути збільшення відношення площі сукупної інформативної зони до площі гамма-знімання. Наведено розрахунки розмірів і площ указаних зон на маршруті аерознімання довжиною 1 км, кута поля зору гамма-детектора з 90°, частоти збору гамма- квантів 1 Гц, швидкості БПЛА 10 м/с та висоти 30 м. Результати наведених досліджень можуть бути корисними для планування маршрутів гамма-знімання з БПЛА й аналізу якості виконаного аерознімання.

ЗАСТОСУВАННЯ КОМПОЗИТНОЇ АРМАТУРИ В ЖОРСТКИХ ПОКРИТТЯХ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ ТА АЕРОДРОМІВ

Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. У статті подано результати перевірних розрахунків напружено-деформованого стану елементів жорсткого покриття автомобільної дороги з композитною арматурою в деформаційних швах при нормативних експлуатаційних навантаженнях і перспективних навантаженнях, які моделюють посадку літака. Ускладнюючою умовою була необхідність влаштування під дорогою кабельного переходу. У рамках будівельного проєкту автомобільної дороги в певних геологічних умовах у ПК «ЛІРА САПР» виконано розрахунки напружено-деформованого стану елементів покриття з урахуванням деформацій ґрунтової основи. Результати розрахунків показали, що навіть у складних умовах перспективного навантаження автомобільної дороги й ослаблення кабельним переходом композитна арматура в деформаційних швах і в місці армування плити кабельного переходу цілком забезпечує надійність жорсткого покриття при класі наслідків СС3. Порівняно з металевою арматурою А500С витрати композитної арматури на армування плити кабельного переходу дають значну економію по масі для композитної арматури АКС800 на рівні 27%, а для АКС1000 – 32%. Наведені результати підтверджують припущення щодо застосування композитної арматури в жорстких покриттях автомобільних доріг та аеродромів як альтернативи металевій. Але для цього необхідно вирішити низку досить складних завдань, а саме щодо напружено-деформованого стану елементів різних конструкцій жорстких покриттів автомобільних доріг та аеродромів у широкому спектрі експлуатаційних навантажень.

ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ТРАНСПОРТНО-ПЕРЕСАДОЧНИХ ВУЗЛІВ В АЕРОПОРТАХ

Руслан Олександрович Пустовойт — Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. В основу роботи покладено теоретичні й експериментальні дослідження території транспортно-пересадочних вузлів (ТПВ) в аеропортах. У урахуванням експериментальних досліджень визначено основні зони території ТПВ з показниками площ відповідних ділянок. На основі отриманих результатів з’ясовано загальні площі та габарити транспортно-пересадочних вузлів українських і закордонних аеропортів. Установлено три зони організації та формування ТПВ в аеропортах: транспортно-пішохідна, зона архітектурних споруд і резервна зона. Визначено основні компоненти та планувальна структура транспортно-пересадочних вузлів і їх функціональні характеристики на території аеропортів. Аналіз території транспортно-пересадочного вузла дав можливість виділити основну транспортно- пішохідну зону його формування. Завдяки дослідженню зонування ТПВ українських і закордонних аеропортів виявлено середні відсоткові значення площ відповідних зон. На основі узагальнених результатів аналізу територій ТПВ аеропортів із пасажиропотоком до 10 млн пас/рік установлена найбільша зона ділянки транспортного вузла – зона місць паркувань і проїзних частин. Дослідження функціонального зонування ТПВ дало змогу використовувати встановлені показники їхніх площ для проєктування нових чи реконструкції наявних привокзальних площ на території аеровокзальних комплексів. Дослідження планувальних рішень транспортно-пересадочних вузлів на території аеропортів виявило, що їх оптимальні встановлені показники площ сприяють підвищенню ефективності обслуговування пасажирів, зменшенню часу пересування й підвищенню рівня задоволення послугами аеропорту.

КОМП’ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИЗНАЧЕННЯ КЛАСИФІКАЦІЙНОГО ПАРАМЕТРА ЖОРСТКОГО АЕРОДРОМНОГО ПОКРИТТЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Олександр Васильович Родченко — Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. Стаття присвячена особливостям використання штучного інтелекту для визначення класифікаційного параметра жорстких аеродромних покриттів. Штучний інтелект (ШІ) – це поведінка комп’ютерної системи, що імітує процес прийняття рішення людини. Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) прийняла новий метод Aircraft Classification Rating/Pavement Classification Rating (ACR/PCR), що замінить метод ACN/PCN (Aircraft Classification Number/Pavement Classification Number). ACR – це класифікаційний параметр повітряного судна, що визначається як подвоєне значення допустимого навантаження на колеса, виражене в сотнях кілограмів. PCR – це класифікаційний параметр аеродромного покриття, що визначається як ACR «критичного» або еталонного літака при максимальній допустимій злітній масі. У зв’язку з уведенням у дію нового методу ICAO ACR/PCR виникла необхідність в адаптації вітчизняної методики до нових вимог. За допомогою комп’ютерної програми ICAO ACR визначено класифікаційний параметр ACR для різних значень категорійного нормативного навантаження на чотириколісну опору. Однією зі сфер, де ШІ має глибокий вплив, є регресійний аналіз. Розглянуто спосіб використання ШІ ChatGPT для регресійного аналізу під час визначення класифікаційного параметра жорстких аеродромних покриттів. Отримано емпіричні формули для визначення класифікаційного параметра жорсткого аеродромного покриття PCR для чотирьох категорій міцності ґрунтової основи. Чат-бот зі штучним інтелектом ChatGPT можна використовувати для регресійного аналізу, але він не надає відразу потрібну відповідь у вигляді числових значень, і для подальших розрахунків необхідно використовувати розроблену ChatGPT програму. Комп’ютерні технології моделювання будівельних конструкцій і штучний інтелект мають потенціал для вдосконалення будівництва аеропортів.

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОНЕНТ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ (НА ПРИКЛАДІ САРНЕНСЬКОГО РАЙОНУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Неля Григорівна Русіна, Вадим Олександрович Люльчик, Ольга Миколаївна Петрова — Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. Інвентаризація земель являє собою інструмент державного контролю, виявлення економічного потенціалу земельних ресурсів адміністративних утворень, територіальних громад, держави загалом. Виділено ключові функції інвентаризації земель – інформаційну, наглядову або моніторингову, контролювальну, планувально-організаційну, державно-управлінську, облікову. Проведення інвентаризації земельних ділянок на території громади відбувається за рішенням органу місцевого самоврядування та згідно з такими стадіями, як обстежувальні, топографо-геодезичні й проектно-вишукувальні роботи, складення й оформлення технічної документації в паперовій та електронній формі, складення електронного документа. Об’єм робіт залежить від мети інвентаризації земель і цільового призначення земельної ділянки. У проведеному дослідженні розглянуто процес інвентаризації земельної ділянки запасу для перспективного розміщення полігону щодо видалення твердих побутових відходів (сміттєзвалища) на території Колківського старостинського округу Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області. Вивчено земельно-ресурсний потенціал та ефективність його використання в межах територіальної громади й населеного пункту. Розглянуто процес проведення топографо-геодезичних робіт, види зйомок, які використовували для процесу інвентаризації. Проаналізовано Паспорт місця видалення відходів (ММВ), техніко-технологічні характеристики проєктного сміттєзвалища, відповідно для чого вибрана проєктна ділянка. Установлено, що проєктна земельна ділянка за своїми ґрунтово-геоботанічними характеристиками відповідає вимогам розміщення сміттєзвалища. Обґрунтовано необхідність проведення інвентаризації земель з метою вивчення земельних ресурсів для спрощення землевпорядного й містобудівного процесу, ефективного здійснення землеустрою шляхом створення електронного ресурсу з матеріалами знімання та результатами топографо-геодезичних робіт. Зроблено висновок щодо важливості інвентаризації земельних ділянок, яка забезпечує здійснення землеустрою.

УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ ДЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ПАРАМЕТРІВ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ В УМОВАХ ВИРОБНИЧОГО МАЙДАНЧИКА

Сергій Олександрович Скляренко — Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. У статті аналізується поточний стан засобів вимірювальної техніки для фіксації переміщень прогинів на ринку України. Подається висновок про відсутність аналогів традиційним приладам прогиномірів. Наведено основні особливості використання цього обладнання в умовах будівельного майданчика чи виробничої площадки заводу. Відмічено важливість установлення вимірювального обладнання із системами захисту від обрушення конструкцій та уникнення сторонніх впливів на вимірювальне обладнання. Розглянуто аналоги, які використовують інші організації. Розроблений прототип на основі лазерних датчиків показав задовільні результати щодо точності. Зазначено низьку надійність цього підходу через недосконалість системи оптичних пристосувань. Запропоновано власну конструкцію з використанням цифрових пристосувань для станків металообробки. Засіб вимірювальної техніки складається із цифрової месури, пластикового корпусу, корзини противаги, сталевих пластин вантажу. Виконано порівняння з 2 приладами прогиномірів, що пройшли метрологічний контроль і повірку. Наведено отримані незначні відхилення й розбіжності. Проведено повторну перевірку за допомогою індикаторів годинникового типу. Отримані результати підтверджують високу точність вимірювань. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про допустимість використання запропонованого приладу до вимірювань прогинів. Указано основні напрями вдосконалення електронної системи приладу й розширення його функціоналу. Відмічено перспективи проведення реєстрації та виробництва. Отримано попередні висновки ДП «КИЇВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» про точність вимірювань на рівні 0,01 мм.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ПРИВОКЗАЛЬНИХ ПЛОЩ НА ТЕРИТОРІЇ АЕРОПОРТІВ

Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. Мета дослідження полягає в аналізі вітчизняного досвіду щодо планувальних рішень привокзальних площ аеропортів і їх впливу на рух пішоходів і транспортних потоків. У статті подано типові схеми привокзальних площ українських аеропортів за формою ділянки й розташуванням під’їзних доріг до площ. Розглянуто напрями вдосконалення та розвитку пішохідного і транспортного руху на привокзальних площах аеропортів. Подано узагальнені результати схем планувальних рішень привокзальних площ аеропортів і визначено напрями вдосконалення заходів з організації руху пішоходів і транспортних засобів на території аеровокзальних комплексів. Аналіз поточних планувальних рішень привокзальних площ аеропортів дав змогу сформувати їх класифікацію за формою площі й виділити типові схеми привокзальних площ за розташуванням під’їзної дороги до самої площі. Аналіз і дослідження планувальних рішень привокзальних площ на території аеровокзальних комплексів дав змогу виявити, що формування транспортно-пересадочних вузлів відбувається переважно на базі привокзальних площ. Дослідження планувальних рішень привокзальних площ на території аеропортів виявило, що їх оптимальна планувальна організація сприяє підвищенню ефективності обслуговування пасажирів, зменшенню часу пересування й підвищенню рівня задоволення послугами аеропорту. Проаналізовано методику розрахунку рівня обслуговування пішоходів, яка дала б змогу вдосконалити функціонування привокзальних площ із визначенням оптимальних параметрів пішохідних шляхів на території аеровокзальних комплексів. У цій методиці розраховуються мінімальні вимоги щодо пропускної здатності пішохідних шляхів. Ці вимоги призначені для визначення мінімальної ширини пішохідної зони, необхідної для безпечного та зручного руху людей.

СУЧАСНІ ВИМОГИ ДО ПІШОХІДНИХ ЗОН АЕРОПОРТІВ І ЗАЛІЗНИЧНИХ ВОКЗАЛІВ З УРАХУВАННЯМ ПОТРЕБ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Fri, 03 Jan 2025 00:00:00 +0200

Анотація. У статті розглянуто загальні вимоги до безбар’єрності простору аеропортів і залізничних вокзалів. Проаналізовано вітчизняний і закордонний досвід у формуванні безпечного й зручного середовища з метою забезпечення доступною транспортною інфраструктурою представників маломобільних груп населення. Вивчено досвід щодо формування пішохідних потоків; площ, які займають пасажири всіх категорій; щільності й швидкості пішохідних потоків. Також проаналізовано взаємодію перелічених факторів і вплив на них наявності в потоці представників маломобільних груп населення. Проведено експериментальні дослідження й моделювання руху пішохідних потоків з метою визначення комфортного простору для маломобільних груп населення. У ході досліджень зібрано дані про різні сценарії пішохідного руху в умовах, характерних для аеропортів і залізничних вокзалів. Зокрема, ураховано специфіку пересування осіб з обмеженими можливостями, людей на інвалідних візках, мам із дитячими візочками, літніх осіб та інших учасників руху. Для аналізу комфортності руху використано різноманітні методи, зокрема вимірювання швидкості пересування, щільності пішохідних потоків і часу, необхідного для проходження певних ділянок. Результати досліджень дали змогу виявити критичні моменти, що впливають на безпеку й зручність пересування маломобільних груп населення. На основі отриманих даних сформульовано рекомендовані параметри пішохідних зон у будівлях аеропортів і залізничних вокзалів. Урахування отриманих результатів можливе під час перепланування або модернізації наявних аеро- й залізничних вокзалів або будівництва нових, що дасть змогу створити сучасний безбар’єрний простір у транспортних вузлах.