ІННОВАЦІЙНІ ПЛАНУВАЛЬНІ ТА КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ БУДІВЛІ АЕРОВОКЗАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ МІЖНАРОДНОГО АЕРОПОРТУ «БОРИСПІЛЬ»

Автор(и)

  • Галина Миколаївна Агєєва Навчально-науковий інститут неперервної освіти Державного університету «Київський авіаційний інститут» https://orcid.org/0000-0001-9376-8753

DOI:

https://doi.org/10.32782/apcmj.2024.4.1

Ключові слова:

аеропорт, забудова, аеровокзал, Бориспіль, модернізм, оболонка подвійної додатної кривизни, відкриті тераси, оглядові майданчики.

Анотація

Анотація. У роботі досліджуються планувальні та конструктивні рішення будівлі аеровокзалу (сучасного терміналу В) Міжнародного аеропорту «Бориспіль», які є інноваційними для періоду його проєктування й будівництва (1959–1965 роки). Архітектуру об’єктів інфраструктури авіаційного транспорту визначають стилі, які панують у відповідному історичному періоді. Низка об’єктів будується за типовими проєктами, що пов’язано з особливостями технологічних процесів і не потребує досягнення архітектурної виразності складників забудови транспортного підприємства. Винятком є аеровокзали, архітектура яких дає змогу додати їм додаткових функцій – своєрідних «візитівок» міст і країни загалом. Особливо яскраво це простежується в об’єктах – взірцях спадщини архітектури модернізму (1960– 1990-і роки), які через низку причин можуть бути втрачені після 50 років експлуатації. Останнім часом саме переосмисленню спадщини архітектури модернізму приділяється велика увага з боку Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць – ІСОМОS. До вивчення історичних і соціальних умов його виникнення, особливостей науково-дослідницького, проєктно-технологічного й нормативно-методичного супроводження, поширення наукових знань і досвіду збереження залучається широке коло спеціалістів і громадськості, зокрема українське. Мета дослідження – простежити динаміку змін і розвитку технологічних, планувальних, конструктивних та інженерних рішень аеровокзалів – від пасажирських павільйонів до багатовокзальних комплексів; приділити увагу окремому об’єкту, побудованому в Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Джерельну базу дослідження становлять матеріали бібліотечних, архівних і приватних зібрань; нормативної бази в галузі будівництва; проєктної та експлуатаційної документації тощо. Методологія дослідження базується на застосуванні таких методів: джерелознавчого; порівняльного та критичного аналізу; системного підходу до вивчення об’єкта як складника інфраструктури авіаційного транспорту та взірця архітектури модернізму. Проаналізовано дані, які характеризують об’єкт дослідження як вагомий складник інфраструктури авіаційного транспорту України та взірець спадщини архітектури київського модернізму. Виявлено й оцінено унікальні для того часу пропозиції щодо організації технологічних процесів обслуговування пасажирів, відповідного їх наземного забезпечення будівлями та спорудами, зокрема закритими посадковими галереями, відкритими терасами з функціями оглядових майданчиків, зовнішніми та внутрішніми пандусами. Оцінено вплив світової практики на формування технологічних схем, планувальних, конструктивних та інженерних рішень аеровокзалу. Виявлено особливості індивідуальних підходів до розв’язання складних завдань об’ємно-просторової організації аеровокзального комплексу й формування його виразного архітектурного образу; створення й посилення психологічного ефекту від перебування в аеровокзалі, упровадження передових для того часу індустріальних методів виробництва та монтажу збірних залізобетонних конструкцій, зокрема оболонки подвійної додатної кривизни тощо. Визначено особливості планувальних і конструктивних рішень об’єкта інфраструктури авіаційного транспорту, які дали змогу на етапах проєктування й будівництва задовольнити соціальний запит на створення комфортних умов обслуговування масових пасажироперевезень, забезпечити вільний доступ відвідувачів до найкращих видових точок спостереження за подіями й процесами на пероні та летовищі. Отримані результати можуть бути використані: – для вивчення та розв’язання проблем розвитку й управління аеровокзальними комплексами, до складу яких входять об’єкти з різними ресурсними й культурологічними потенціалами, що потребують подовження життєвого циклу; – для розв’язання проблем збереження, розконсервації та подальшої технічної експлуатації об’єкта, який перебуває в стані консервації; – для виключення умов непоправних утрат взірців архітектури модернізму в середовищі інфраструктури авіаційного транспорту.

Посилання

Агєєва Г.М. Будівництво та експлуатація будівель і споруд аеропортів: освітній акцент. Сталий розвиток авіаційної інфраструктури України : колективна монографія / за заг. ред. В.В. Карпова. Львів-Торунь : Liha-Pres, 2023. С. 63–111. DOI: 10.36059/978-966-397-312-8-3.

Агєєва Г.М. Урбанізація територій, наближених до аеропортів, – пріоритет підготовки фахівців з містобудування в Національному авіаційному університеті України. Архітектура, будівництво, дизайн в освітньому просторі : колективна монографія / за заг. ред. В.В. Карпова. Рига, Латвія : Baltija Publishing, 2021. С. 8–39. DOI: 10.5281/zenodo.4705433.

Агєєва Г.М., Волкова А.В. Привокзальні площі: реорганізація планувальних рішень під час реконструкції аеропортів. Проблеми розвитку міського середовища. 2017. Вип. 3 (19). С. 36–49. DOI: 10.5281/zenodo.6668682.

Агєєва Г.М., Кафієв К.П. Проблеми відновлення будівництва масштабних інфраструктурних споруд після довготривалої перерви. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури = Bulletin of Prydniprovs'ka state academy of civil engineering and architecture. 2020. № 3 (264–265). С. 10–21. DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.070720.10.636.

Басім К.М. Роль пасажирських терміналів у формоутворенні майбутніх аеровокзалів. Промислове будівництво та інженерні споруди. 2018. № 4. С. 44–47.

Олійник О.П., Пилєва В.А. Еволюція та морфологія інтер’єрів аеровокзалів у процесі розвитку. Проблеми розвитку міського середовища. 2009. № 2. С. 127–139.

Осєтрін М.М., Погуца Т.О. Основні принципи планувальних рішень пасажирських аеровокзалів (на прикладі міжнародних аеропортів України). Містобудування та територіальне планування. 2012. Вип. 45 (2). С. 61–65.

Осєтрін М.М., Погуца Т. О. Організація транспортно-пішохідних потоків на привокзальній площі аеропорту (на прикладі міжнародного аеропорту «Бориспіль» м. Київ). Містобудування та територіальне планування. 2011. Вип. 40 (2). С. 112–117.

Семикіна О.В. Розвиток аеропортів Радянського Союзу після Другої світової війни. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2019. Вип. 54. С. 415–420.

Семикіна О., Літошенко Г. Функціонально-технологічні концепції аеропортів (минуле та сьогодення). Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2024. Вип. 68. С. 62–71. DOI: 10.32347/2077-3455.2024.68.62-71.

Термінал нью-йоркського летовища імені Кеннеді перетворили на готель. Home Ideas Supply : веб-сайт. URL: https://his.ua/ua/article/terminal-nju-yorkskogo-letovischa-imeni-kennedi-peretvorili-nagotel-_2019-06-06 (дата звернення: 17.09.2024).

Тимошенко М.М., Симоненко В.М. Дизайн архітектурного макро-міні-міді-середовища авіаційного комплексу в м. Баки. Проблеми розвитку міського середовища. 2015. Вип. 1 (15). C. 134–143.

Троценко А.М. Аеропорти України. Київ : Європейський університет, 2002. 252 с.

Agieieva G.M., Kriveljov L I. Transformation of pedestrian route schemes in the parking – air terminal zones in the course of airport reconstruction. Proceedings from: Xth World Congress «Aviation in the XXI century – Safety of Aviation and Space Technologies». 2022. Kyiv : State University “Kyiv Aviation Institute”, 2022. Р. 9.1.5–9.1.7. DOI: 10.5281/zenodo.7157512.

Agieieva G., Tymoshenko M., Bzhezovska N. Planing organization of macro environment оf the airports. Proceedings from AVIA’2019. The Fourteenth International Conference of Science and Technology. Kyiv : State University “Kyiv Aviation Institute”, 2019. Р. 21.1–21.5.

Agieieva G. Visitors’ Terraces as Components of the Urban Environment of Airports. In: Onyshchenko, V., Mammadova, G., Sivitska, S., Gasimov, A. (eds). Proceedings from ICBI’22: The Fourth International Conference on Building Innovations. Lecture Notes in Civil Engineering, 2023. Vol 299. Springer, Cham. DOI: 10.1007/978-3-031-17385-1_31.

Binney M. Airport Builders. London : Academy Editions, 1999.

Wolfram L. More than just a place to land. History, Function and Future of Vienna Airport. Vienna : Compress Verlag, 1988.

Голубкіна Г. Головні повітряні ворота України. До історії проєктування аеропорту «Бориспіль» (за документами ЦДНТА України). Культура і життя. 2019. № 34–35. С. 6.

Orthoslogos.fr (n. d.). Eero Saarinen & Associates. TWA Flight Center. 1955–1962. orthoslogos.fr. Retrieved from https://orthoslogos.fr/architecture/twa-flight-center/ (Accessed: 17 September 2024).

Агєєва Г.М., Тимошенко М.М., Волкова А.В. Особливості організації зон тимчасового зберігання автотранспорту в аеропорту «Бориспіль». Сучасні тенденції розвитку архітектури та містобудування : матеріали Всеукр. наук.-техн. конф., м. Харків, 17 листопада 2017 р. Харків : ХНУМГ, 2017. С. 238–239.

Деякі питання реалізації проекту «Інфраструктурні об’єкти Київського регіону» : Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2011 р. № 982 / Кабінет Міністрів України. Офіційний вісник України. 2011. № 73. С. 40–41.

Історія аеропорту Бориспіль. 1959–1999. Київ : Гопак, 1999. 50 с.

Про заходи з розбудови державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» в рамках підготовки та проведення в рамках підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 р. № 123-р / Кабінет Міністрів України. Урядовий кур’єр. 2010. № 44.

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20.07.2015 «Про заходи щодо захисту національних інтересів України в галузі авіації : Указ Президента України від 4 вересня 2015 р. № 535/2015 / Президент України. Урядовий кур’єр. 2015. № 165.

Про схвалення Концепції розвитку міжнародного аеропорту «Бориспіль» на період до 2045 року : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 травня 2019 р № 293-р / Кабінет Міністрів України. Урядовий кур’єр. 2019. № 90.

Вукічевич Б. Утвердження модерністської парадигми. Vijesti : веб-сайт. https://uk.vijesti.me/zabava/294673/afirmacija-modernisticke-paradigme (дата звернення: 17.09.2024).

Звіт про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України за рік від початку повномасштабного вторгнення. Київ : Київська Школа Економіки, 2023. 50 с. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Damages-Report-1.pdf.

Кондель-Пермінова Н. Виклики війни: трансформації в архітектурі та дизайні України. Сучасне мистецтво. 2022. № 18. С. 27–42. DOI: 10.31500/2309-8813.18.2022.269659.

Агєєва Г.М. Бориспіль (аеропорт). Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бориспіль (аеропорт) (дата звернення: 17.09.2024).

Київ : енциклопедичний довідник / за ред. А.В. Кудрицького. Київ : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. 736 с.

ICOMOS Germany. (Ed.). Socialist Realism and Socialist Modernism. World Heritage Proposals from Central and Eastern Europe [Documentation of the European Expert Meeting of ICOMOS on the Feasibility of an International Serial Nomination of 20th Century Monuments and Sites in Post-Socialist Countries for the UNESCO World Heritage List in Warsaw, 14th–15th of April 2013]. Berlin : Hendrik Bäßler Verlag, 2013.

Bykov A., Gubkina Ie. Soviet modernism, brutalism, post-modernism: Buldings and Strustures in Ukraine 1955–1991. Berlin : Dom publichers, 2019.

lchenko M. Discourse of Modernist Heritage and New Ways of Thinking about Socialist Urban Areas in Eastern Europe. Changing Societies & Personalities. 2019. № 3 (3). Р. 243–257. DOI: 10.15826/csp.2019.3.3.074.

Soviet Modernism 1955–1991. (n. d.). azw.at. Retrieved from https://www.azw.at/en/articles/collection/soviet-modernism-1955-1991/ (Accessed: 17 September 2024).

Soviet Modernism 1955–1991. Ukraine. (n. d.). azw.at. Retrieved from http://wiki.azw.at/sovietmodernism_database/home.php?act=suchen&l=deu&findall=&function=&land=Ukraine (Accessed: 17 September 2024).

Soviet Modernism 1955–1991. Ukraine. Kiev. Borispol Airport (w. d.). azw.at. Retrieved from http://wiki.azw.at/sovietmodernism_database/home.php?il=828&l=deu&findall=&function=&land=ukraine&act=print (Accessed: 17 September 2024).

Агєєва Г.М. Оболонки подвійної додатньої кривизни в архітектурі будівель транспортних вузлів Києва. Архітектура історичного Києва. Історія – теорія – практика : матеріали VI Міжнар. наук.- практ. конф., м. Київ, 20 листопада 2020 р. Київ : КНУБА, 2020. С. 14–15. URL: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44722.

Анісімов А. Дослідження київських архітектурних конкурсів 1980-х – передумови «Після Соціалістичного Модернізму». Місто: історія, культура, суспільство. Після соціалістичного модернізму архітектура, міський дизайн і планування 1980-х. 2022. № 1 (13). С. 110–195. DOI: 10.15407/mics2022.01.110.

Балашова Д. Дискримінація модернізму як спосіб знищення пам’яті. Pragmatika : веб-сайт. URL: https://pragmatika.media/dyskryminatsiia-modernizmu-iak-sposib-znyshchennia-pam-iati/ (дата звернення:17.09.2024).

Ващук М. У Києві створили мапу архітектури модернізму. The Village : веб-сайт. URL: https://www.the-village.com.ua/village/city/city-news/266663-u-kievi-stvorili-mapu-arhitekturi-modernizmu (дата звернення: 17.09.2024).

Велігоцька Н. Монументально-декоративне мистецтво в епоху НТР. Образотворче мистецтво. 1981. № 3. С. 12–14.

Гриценко Є. Сучасна утопія: Київ та архітектура радянського модернізму. Platforma : веб-сайт. URL: https://platfor.ma/magazine/text-sq/pb/soviet-modernism/ (дата звернення: 17.09.2024).

Досліджуємо, щоб зберігати. Карта модернізму : веб-сайт. URL: https://modernism.in.ua/ua/index/ (дата звернення: 17.09.2024).

Зеленкова В.А. Малі архітектурні та скульптурні форми в дизайні інтер’єрів аеровокзалів. Proceedings of State University “Kyiv Aviation Institute”. 2012. № 52 (3). С. 119–122. DOI: 10.18372/2306-1472.52.2360.

Крихка спадщина. Архітектурний модернізм Українського Півдня та Сходу: кінець 1950–1980-ті. Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного : веб-сайт. URL: http://www.dnabb.org/modules.php?name=Pages&go=page&pid=1833 (дата звернення: 17.09.2024).

Крихка спадщина. Архітектурний модернізм Українського Півдня та Сходу: кінець 1950–1980-ті : альбом-каталог / упоряд., ред. П. Кравчук. Дніпро : Герда, 2023. 304 с.

Крівєльов Л.І., Кафієв К.П. Збереження забудови київського модернізму минулого століття. Технічний стан будівлі «Залізничний ринок». Наука та будівництво. 2022. № 33 (3–4). С. 3–15. URL:

https://www.journal-niisk.com/index.php/scienceandconstruction/article/view/203.

Луцька В. Архітектура модернізму: де черпали натхнення київські проектувальники? Хмарочос : веб-сайт. URL: https://hmarochos.kiev.ua/2018/02/26/arhitektura-modernizmu-de-cherpali-nathnennyakiyivski-proektuvalniki/ (дата звернення: 17.09.2024).

Марковський А.І. Три етапи переходу від «сталінського ампіру» до модернізму на прикладі Києва. Містобудування та територіальне планування. 2020. Вип. 75. С. 249–261. DOI: 10.32347/2076-815x.2020.75.249-261

Пучков А. Навмисна випадковість українського радмодерну, або дозоване «цікавеньке» в архітектурі кінця 1950-х – початку 1990-х. Місто: історія, культура, суспільство. Після соціалістичного модернізму архітектура, міський дизайн і планування 1980-х. 2022. № 1 (13). С. 32–72. DOI: 10.15407/mics2022.01.032.

Солодова Д. Без надмірностей: історія київського модернізму. Bird in Flight : веб-сайт. URL: https://birdinflight.com/architectura-uk/20160511-kiev-modern-architecture.html (дата звернення: 17.09.2024).

Чернявський В.Г. Синтез мистецтв в архітектурі аеропортів. Сталий розвиток авіаційної інфраструктури України : колективна монографія / за заг. ред. В.В. Карпова. Львів-Торунь : Liha-Pres, 2023. С. 219–245. DOI: 10.36059/978-966-397-312-8-8.

Шевченко Л. Монстри модернізму: модерністські споруди під загрозою. Хмарочос : веб-сайт. URL: https://hmarochos.kiev.ua/2016/05/23/monstri-modernizmu-modernistski-sporudi-pid-zagrozoyu/ (дата звернення: 17.09.2024).

Soviet mosaics in Ukraine (n. d.). sovietmosaicsinukraine.org Retrieved from https://sovietmosaicsinukraine.org/ (Accessed: 17 September 2024).

Ковешнікова О. Передумови формування творчих уподобань архітектора Анатолія Добровольського. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2018. Вип. 35. С. 329–342.

Ковешнікова О.В. Творчість А.В. Добровольського в контексті розвитку архітектури України 1930–1980-х років : дис. … канд. арх. : 18.00.01. Київ, 2020. 280 с.

Харківська область, м. Харків. Міністерство культури та інформаційної політики України : веб-сайт. URL: http://surl.li/sdrwzi (дата звернення: 17.09.2024).

Горбачова О.М. Фактор пропускної здатності аеропортових комплексів як умова їх циклічного розвитку. Економічний аналіз. 2013. Том 14. № 2. С. 158–163.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-03